2008 рік

„Пам’ятати заради майбутнього”

31.05.2009

Інститут Політичної Освіти у партнерстві з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні вже другий рік поспіль реалізовує проекти, метою яких є гармонізація відносин між населенням з різних областей України, шляхом формування змішаних груп учасників проекту та проведення для них спільних навчань та тренінгів. В минулому році участь у проекті „Подолання стереотипів минулого як засіб національного єднання” взяли представники Донецької та Львівської областей. Враховуючи його успішність та схвальні відгуки учасників та експертів проект у 2008 знайшов своє продовження на Луганщині та Буковині, отримавши назву „Пам’ятати заради майбутнього”.

Теми, які планувалися до обговорення є надзвичайно актуальними на сьогоднішній день в суспільстві, водночас вони вимагають глибокого вивчення та розуміння. До участі в даних заходах були запрошені фахівці та експерти з питань, які часто розколюють Україну а також представники інших держав.

Перший день семінару, який відбувався в Луганську з 12 по 14 вересня, був присвячений німецькому досвіду подолання наслідків комуністичної диктатури і діяльності служби державної безпеки. Про особливості даного процесу розповів учасникам Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге.

Доповідач особливу увагу приділив особливостям німецького підходу до власного минулого, зокрема закону про опрацювання минулого НДР у зв’язку з роботою спецслужб, згідно якого, німці, проаналізувавши свої дії, визнали жертв, покарали злочинців, та не допустили тисячі штатних співробітників до керівних посад у новій демократичній Східній Німеччині.

Своєрідним закріпленням даної тематики стали перегляд та обговорення художнього кінофільму „Життя інших».

Учасники заходу в рамках дискусії підкреслили той факт, що на жаль, в Україні до цього часу на національному рівні не було здійснено критичного переосмислення минулого, і можливо саме це і стоїть на заваді демократичному розвитку держави, створює грунт для насадження стереотипів та маніпуляцій. Досвід Німеччини, за думкою учасників, міг би стати корисним для України.

Доповідачами спільно з учасниками було піднято та оговорено багато питань історії, з приводу яких у суспільстві точиться жвава дискусія.

Наступного дня з учасниками семінару працювали Володимир Сергійчук (професор, Київський національний університет імені Т.Шевченка, академік Академії наук України), Святослав Шеремета (Український Інститут національної пам’яті) та місцевий експерт Валерій Філіппов (депутат Луганської обласної ради, доктор історичних наук).

Професор Володимир Сергійчук у своїй доповіді навів слухачам багато маловідомих фактів з історії України, зокрема з історії визвольних змагань УПА. Особливістю даної лекції було те, що доповідач практично кожну свою тезу, цифру тощо підкріплював документами, взятих з архівів НКВС, УПА та Гестапо. Багато з наведених документів були копіями з печатками.

Учасники заходу зійшлися на думці, що історію (якою б вона не була) потрібно вивчати мовою документів, і тільки тоді можна буде говорити про її правдивість. Вищевказана доповідь особливо зацікавила представників Луганщини, які зізналися, що факти наведені в ній були для них абсолютно невідомими. А розмови стосовно даної тематики в їхньому регіоні ведуться однобічно, переважно не на науковому рівні.

Після лекції Володимира Сергійчука багато учасників отримали інформацію, де можна отримати літературу для кращого ознайомлення з даною темою.

Валерій Філіппов (депутат Луганської обласної ради, доктор педагогічних наук) розпочав дискусію стосовно історичних передумов формування світогляду населення західних та східних регіонів України, викликів сучасності та місця України в геополітичних процесах. Учасники відзначили той факт, що тривала присутність українських земель у складі різних держав наклала серйозний відбиток на світогляді та менталітеті населення. Виходом з даної ситуації є широкий діалог у суспільстві, пошук компромісів та толерантність.

Святослав Шеремета у своїй доповіді зупинився на проблемах культури пам’яті. Охарактеризувавши європейський досвід та місця і форми пам’яті в Україні, доповідач вказав на велику роботу, пророблену Інститутом національної пам’яті в даному напрямку. Учасники дізналися багато фактів стосовно українських поховань за кордоном та їх опіку з боку української держави. Всі зійшлися на думці про важливість даної роботи для самовизначення та самоствердження українців.

Завершальний день семінару на сході України був присвячений візиту до меморіальних місць заснування та діяльності „Молодої гвардії” у м. Краснодон Луганської області. Учасники відвідали відомий музей Молодої гвардії, ознайомилися з героїчним подвигом молодих краснодонців в роки Великої Вітчизняної війни. Представники Буковини та Луганщини в ході дискусій після екскурсії підкреслили важливе її значення. Особливо актуальною вона була на фоні лекцій Володимира Сергійчика стосовно УПА. „В один і той же час в протилежних куточках України за свободу та захист Батьківщини віддавала життя молодь. Дані приклади самопожертви повинні знати, визнавати та вшановувати сучасне та майбутнє покоління українців”, – зазначив Дмитро Паладян – представник з м. Чернівців.

Підводячи підсумок першого заходу, учасники зійшлися на думці актуальності та важливості у його проведенні, оскільки тематика програми та професійність доповідачів дозволяють краще пізнати та переосмислити історію, налагодити партнерські стосунки між представниками протилежних куточків України, закласти фундамент поваги та взаєморозуміння.

Свої думки щодо організації семінару учасники виклали в анкетах, які були проаналізовані командою ІПО та подані у Представництво Фонду Конрада Аденауера.

ПАРТНЕРИ

Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image