2014 рік

ПІСЛЯ ВИБОРІВ У ПАРЛАМЕНТ УГОРЩИНИ ПРИЙДЕ ВДВІЧІ МЕНШЕ ДЕПУТАТІВ

13.05.2014
ПІСЛЯ ВИБОРІВ У ПАРЛАМЕНТ УГОРЩИНИ ПРИЙДЕ ВДВІЧІ МЕНШЕ ДЕПУТАТІВ


Продовжую розповідь про Угорщину, в якій мені пощастило побувати у рамках проекту від Інституту Політичної Освіти та Інституту Роберта Шумена «Європа на власні очі».


Цього разу мова йтиме про розвиток парламентаризму та особливості місцевого самоврядування, а ще про корупцію.


6 квітня, в Угорщині вибори. До Парламенту – Національних Зборів – обиратимуться не 386 депутатів, як було до цього часу, а лише 199, 106 з яких – за мажоритарною системою. Обраним вважатиметься кандидат, за якого проголосує найбільше виборців. Обиратимуться депутати не на чотири, як раніше, а на 5 років.


Досі депутати обиралися за змішаною виборчою системою: 176 — за мажоритарною системою в одномандатних округах, 146 — за пропорційною системою (за списком) в територіальних округах, 64 — за пропорційною системою в загальнонаціональному окрузі (з 5% бар’єром).


За новою виборчою системою до нового складу Національних Зборів увійдуть також представники національних меншин, які проживають на території Угорщини. Взяти участь у голосуванні зможуть навіть ті угорці, які не мають постійної приписки.


Як розповів заступник мера Мішкольца, в місті проживають представники 10 національних меншин, серед них вагоме місце займають українці. Досі представники інших національностей не мали свого представництва в органах влади різних рівнів. Та вже з 6 квітня ситуація для них зміниться. На жаль, не можу сказати, чи матиме й українська діаспора в Угорщині свого представника в Парламенті, але принаймні така можливість їй надається законом.


З чим пов’язана така зміна кількісного складу найвищого законодавчого органу країни, достеменно не знаю, але одна з причин, як нам пояснили, – це та, що Угорщина більше не є імперією, тож для держави із 9-мільйонним населенням цілком достатньо 199 депутатів.


Не всім такі зміни до вподоби. Провладним силам, які очолює прем’єр-міністр Віктор Орбан, закидають звинувачення у спробі «створити однопартійну державу», вбачаючи у таких реформах відхід від демократії.


В опозиції до влади перебувають ліві сили у коаліції з соціалістами. Як свідчать прогнози двотижневої давності, більшість на виборах найімовірніше отримають представники правлячої партії Фідес. За лівих готові проголосувати 20% угорців, ще стільки прихильників у крайньоправої партії «Йоббік».


Нам, учасникам програми «Європа на власні очі», вдалося побувати в одному з найвеличніших парламентів Європи. Це справді так. Це історична будівля, яку проектували й зводили спеціально для засідань Національних Зборів. Ідея спорудження будівлі Парламенту виникла після того, як в одне місто об’єдналися міста Пешта і Буда, утворивши столицю Будапешт.


Потрапити у будинок парламенту не так просто. Потрібно заздалегідь узгодити свій візит і бути готовим заплатити за таку екскурсію. Оскільки утримувати Парламент простим угорцям коштує великих ресурсів, вони вирішили на ньому заробляти. Тож вхід туди зробили платним – 12 євро. Охочих потрапити в історичну й центральну будівлю всієї Угорщини не бракує. Особливо після того, як проведено реконструкцію центральної площі перед будинком Національних Зборів, таким чином місце, яке досі займали автомобілів парламентарів, звільнили для туристів. Та й жителі міста не раз зупиняються, щоб вкотре побачити церемонію вивішування національного прапора, зміни почесної варти. До слова, вхід до Парламенту ретельно охороняють вартові. Сторожа й в самому приміщенні. На вході до Парламенту кожний проходить контроль на металодетекторі.


Сказати, що інтер’єр всередині Парламенту вражає, – не сказати нічого. Кожна деталь продумана й несе відповідне смислове навантаження. За задумом будівничих, Парламент Угорщини мав нагадувати будівлю англійського парламенту в Лондоні. Насправді він значно перевершує англійський. Рішення збудувати його виникло у 1880 році. 17 років зводили цю величну споруду. Довжина Парламенту 268 м, ширина – 118 м і висота – 96 м; Загальна площа – понад 400 тис м².


Усі коридори прикрашені бордовими килимами, зали – гобеленами, фресками і полотнами. Для оздоби було використано понад 40 кг золота. В головній залі Парламенту зберігається королівська корона. На колонах стоять фігури угорських правителів, починаючи від князя Арпада з початку IX ст.


Зала засідань теж вражає своїми масштабами та оздобленням. Цікавим є той факт, що для потреб парламентарів була сконструйована спеціальна система обігріву. Нагрівало залу засідань тепле повітря, що надходило через спеціальні прорізи у столах, за якими засідали депутати.


Депутат має право голосувати лише за себе і лише зі свого місця. Обмінюватись місцями чи голосувати один за одного тут не дозволяється. «Кнопкодавство» в угорському Парламенті не практикується.


Такі спостереження з мого короткого перебування в Парламенті Угорщини.


Ще кілька слів. Варто сказати про роль місцевого самоврядування сусідньої країни.


Із того, що нам розповіли у міських радах Мішкольца та Дебрецена стало зрозуміло, що місцеве самоврядування попри розширення повноважень все ж ще у великій мірі підпорядковується урядовій політиці.


Інтереси мешканців Мішкольца (нагадаю, тут проживає понад 160 тис населення) відстоюють 28 депутатів та міський голова. Засідання сесії міської ради проходять відкрито: відбувається он-лайн трансляція на офіційному сайті міської ради, крім цього, відбуваються включення на телебаченні. Проекти рішень готуються заздалегідь та публікуються за 30 днів до початку сесійного розгляду. Тож будь-який мешканець міста має можливість з ними ознайомитися та внести через депутатів свої пропозиції.


З числа депутатів формуються комісії, наприклад, із контролю над дотриманням правопорядку, з фінансових та господарських питань,, охорони довкілля, соціальної політики та ін.


Також при міській раді працює виконавчий комітет. Його очолює нотаріус, який є фаховим державним службовцем. Цей орган виконує підготовчу та виконавчу функції. Мер міста не входить у керівний склад виконкому.


Загалом адміністрація міської управи складається із 400 професійних службовців. Є тут свої управління та відділи, які відповідають за певну сферу діяльності: розвиток міста, архітектуру, освіту, медицину, спорт тощо.


Місцеві органи самоврядування вирішують всі практичні громадські проблеми на підпорядкованих їм територіях. Вони виконують обов’язкові й додаткові функції. До обов’язкових належать: забезпечення мешканців якісною питною водою, питання освіти, медицини, соціальної політики, освітлення, забезпечення належного стану доріг, кладовищ, збереження прав національних меншин та інші. Ці функції визначаються урядом і через державний бюджет забезпечуються коштами, необхідними для виконання цих завдань. Серед додаткових повноважень, які бере на себе місцевий орган влади, є створення муніципальної міліції, збереження історико-культурної спадщини та інші. Ці функції здійснюються виключно з місцевого бюджету.


Крім того, орган місцевого самоврядування може приймати рішення про проведення референдумів з питань, що належать до його компетенції. Заборонено проводити референдуми з питань бюджету місцевого самоврядування, місцевих податків, розпуску представницького органу. Не менше одного разу на рік проводяться громадські слухання.


Щодо корупції в органах управління, то угорці не заперечують, що вона присутня, але вже в значно меншій мірі. Діяльність місцевої влади наближається до максимальної прозорості та відкритості, запевняють наші сусіди.


Оксана ФРАНКІВ.
Джерело: http://newtime.lviv.ua/index.php/newtime-suspilstvo/1594-uhorshchyna

ПАРТНЕРИ

Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image
Owl Image